Смерть - або яка,
Зовсім ніяка,
Вона нє дужи добра,
Якась чудна, та - без нога!
Вона усіх лякає,
Й трошкі, десь і чомусь грає,
Іще щось, колись - завжди напєвно,
Усіх о чомусь запитає?
Зоповідаі казку,
Можливо, також в лісі,
А може, та на річці,
У горах, теж стримати.
Коли того нє бачишь,
Вона завжди чекає,
Та на дорозі, в човні,
Навіть, за літаком літає.
Так всеж, усіх - чапає,
З радістью встречає,
У сусідній дім зайде,
Горілки чарку - тєж тримає.
Так нам чому - скаржитися,
Всі о тама будемо,
Будьмо, ріж куме сало,
Тещу так, згадаємо.
Все-ж була, добра людина,
Скільки кров -по пила,
Ну нічого, спивай ту пісню,
Вона-ж не чуралась, а як, - так кохала.
2006
Гэй
© Copyright: Александр Викторович Локтионов, 2015
Свидетельство о публикации №115071509854
Свидетельство о публикации №115071509854
Рецензии