Я давно вже нічого не пи'шу, бо щось болить,
Коли зводиш над аркушем руку і знов, і знов.
Я не знаю, як зараз влучніше дібрати слів,
Бо немає цьому пояснення, крім "любов".
Я не бачу у цьому світла або тепла,
Я не хочу, щоб я жила у таких шатах,
Але саме це відчуваю: я мов звела
У своїх легенях захоплення, сум і страх.
Шати приязні голками гострими вкрились вмить,
Вони в шкіру впиваються ніжну, немов реп'ях.
Я не знаю, чому мені за тебе' болить.
Все що можу, як бачу, казати "Damn!" чи "Аллах!".
Я давно вже нiчого не пишу, бо щось болить
© Copyright: Старший Лейтенант Жвачка, 2015
Свидетельство о публикации №115071509031
Свидетельство о публикации №115071509031
Рецензии