жaйвiр над степом

хвильку б спочинку... та де там
втомлено крильця складати!
жайвір кружляє над степом —
степу йому не впізнати.
сльози землі — сиві роси
й крівця загиблого люду...
пам"ять вкладає у стоси
звістки сумні звідусюди —
навіть розстріляним хмарам
випали мандри далекі,
пусткою залишки згарищ —
їх обминули лелеки.


Рецензии
Тань, може "хвилька спочинку", а не "хвильку", чи я чогось не розумію?
"розстріляні хмари" - хороша знахідка.
Вірш сподобався...дуже, хоч і сумний.

Светлана Тимашева   15.07.2015 21:56     Заявить о нарушении
"хвильку (б) спочинку...- та де там!" - жайвір не може перепочити, бо шукає знайомі місця , а земля понівечена, степ спалений ((
оте "б" то залишала, то витирала... може, треба було лишити?

Татьяна Каминская   17.07.2015 12:27   Заявить о нарушении
може й треба).

Светлана Тимашева   18.07.2015 16:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.