В сребристом инее деревья и дома. Коваленко

"В сріблястім інеї дерева і будови..."

В сріблястім інеї дерева і будови,
Сріблясто мерехтить вгорі Чумацький шлях.
А у тайзі живе сріблясто-хижий птах,
Чига на мене, вийшовши на лови.

А я ще прагну щасної підкови,
Тебе одну ще бачачи у снах,
Немов чумак, заблуканий в степах,
Що мусить повернутись до Покрови.

Я повернуся в дім і допалю свічу,
Чумацьким шляхом потім полечу,
Щоб стать найменшою із зоряних пилинок.

Нехай там сяють велетні-світи,
Молюсь і вірю: Бог мені простить
Найтяжчий гріх – мізерний мій ужинок.
-------------------------------
"В сребристом инее деревья и дома..." И.Е.Коваленко

В сребристом инее деревья и дома,
Мерцает в нём Чумацкая дорога
И серебристо-хищной птицы дом – тайга,
Мы стережём друг друга у порога.

Хочу добыть счастливую подкову,
Тебя одну в своих я вижу снах,
Как тот чумак*, затерянный в степях,
Кто должен возвратиться до Покрова.

Вернусь я лучше в дом, дожгу свечу,
Чумацкою дорогой полечу,
Чтоб стать малейшей звёздною пылинкой.

Пускай светила светят в синей дымке,
Молюсь и верю: сможет Бог простить
За тяжкий грех: что мало смог скосить.

(14.07.2015)

*Чумак – разъездной торговец.