Надежда... укр
Важко жити без надії, надією сповитим,
Та у майбутнє зазира з надією навіки,
Вона іде впродовж життя в однім із нами русі,
По тій же стежці обмина, всі безлади в розлуці.
Як жити з повними легенями життям,
Коли надією ми не були сповиті?
Бо ж матір в час виношування майбуття,
Завжди в стежках кохання та в полях розлуки.
Надією просочене життя,
Всі наші мрії будувать допомагала,
За ради щастя та мандрування у буття,
Що з поколінням світ надії дарувала.
Свидетельство о публикации №115071403103