Природу за каприз не нам судить
Когда неистово их дождь качает,
В порыве страсти он не замечает,
Что непогодой третий день распят.
С деревьев падает листва до срока,
Безжалостно её свирепый ветер рвёт,
Запутавшись в ветвях он стонет и поёт,
И жмётся жалобно к земле осока.
А синих туч лохматый караван
Плывёт по небу с запада к востоку,
И столб в ночи фонарный одиноко
Полощет в лужах свет,он словно пьян.
Раскачивает от кустов косые тени,
Бросает тусклый свет в моё окно,
И кажется уже давным-давно
Дождь мечется между домов в смятении.
Природу за каприз не нам судить.
Нам-принимать,что послано всем свыше...
А дождь стучит,стучит по тёмным крышам,
Пытаясь лето вовсе остудить.
Перевела на украинский Валентина Лысич
Я слухала, як трави шелестять,
Коли їх дощ натхненно колисає,
В пориві пристрасті не помічає,
Розіп'ятий негодою: - тремтять.
І листя сиплеться з дерев до строку.
Безжалісно його злий вітер рве.
Заплутавшись в гілках, він стогне все,
Аж до землі осику гне високу.
А синіх хмар кошлатий караван
Пливе на небі з заходу до сходу.
І ніччю стовб ліхтарний всім в угоду
Полоще світло у калюжах сам.
Колише тіні від кущів він днями.
Шбурляє світло тьмяне у вікно.
Здається, що уже давним-давно
Дощ розривається в сум'ятті між стежками.
Природи примхи - ні, не нам судить.
Приймати - нам, що послано, - обжити.
І намагаючись це літо остудити,
Дощ по дахах, по темних, дріботить.
03.12.2017
Свидетельство о публикации №115071306374
Содержание понятно и на украинском.
Евгений Япрынцев 13.07.2018 10:38 Заявить о нарушении
Ольга Гоголева 13.07.2018 23:45 Заявить о нарушении