Бабуся вмерла назавжди?
Синок малий питає в мами,
А як же будем я і ти
Жить без бабусі сАмі?
Із нею весело було,
Вона казки розповідала.
До неї їздили в село,
Зі мною пісеньки співала.
А мама слухала синка
І мовчки сльози витирала,
В стареньких доленька така,
Так, назавжди, синку сказала.
І плакали вони удвох,
Бабуся ж всіх їх доглядала,
Почув і змилостився Бог
Й душа бабусі в рай попала.
Пройшло багацько дуже літ,
Вже син із друзями дорослі,
Син зрозумів людей, їх світ,
Але бабусі вдячний й досі.
13.07.15.
Бабуся
© Copyright: Георгий Грищенко, 2015
Свидетельство о публикации №115071302584
Свидетельство о публикации №115071302584
Рецензии