Літа пролітають,та я не віддячив,
Так склалось життя,та я виростав.
В своєму житті,я багато побачив,
Вклонитися хочу,бо час вже настав.
За те,що живу і сміюся,
За те,що радію і плачу.
Всевишньому зранку вклонюся,
Спасибі скажу за удачу.
За те,що тулюсь до лісів,
За те,що стежину топтав.
Всевишньому завжди хотів,
Вклонитися, що покохав.
За те, що країну люблю,
За ранок, за сонце, що бачу.
За все це,Всевишній, люблю,
І навіть тоді, як заплачу.
За батька, за маму, що зростав,
За те, що дивлюсь в майбуття.
Всевишньому завжди казав,
Спасибі тобі за життя.
За те, що стелилась стежина,
За те, що так сильно люблю.
Спасибі Всевишній за сина,
За ласку, за милість твою.
Спасибi за то...
© Copyright: Владимир Олийнык, 2015
Свидетельство о публикации №115071206070
Свидетельство о публикации №115071206070
Рецензии
Спасибо Вам боьшое,просто за то,что Вы есть,что обладаете таким теплом и несёте такой позитив в стихирию.С уважением Владимир.
Владимир Олийнык 25.10.2015 22:03 Заявить о нарушении
Владимир Олийнык 25.10.2015 22:03 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.