Зустрілись з Вами ми не випадково...
Я вже давно хотіла бачить Вас...
Поговорили так, про дріб'язкове...
А час злетів... Невпинно сплинув час...
Хоч так хотілось Вам про все сказати...
Слова застрягли в глибині душі...
Не маю права зовсім Вас кохати...
Але лиш Вам присвячую вірші...
Ви запитали: "Чи не постарів я?"
І під очима засміялись зморшки...
Дивилась я на миле чорнобрів'я
Й відповідала тихо: "Тільки трошки"
Давно шляхи вже наші розійшлися...
Не бачилися з Вами вже давно...
Та як би долі наші не плелися,
Я Вас... чекаю завжди все одно...
***
© Copyright: Ольга Бурковская, 2015
Свидетельство о публикации №115071105254
Свидетельство о публикации №115071105254
Рецензии