Золотава осінь сипле листопадом…
Краплями із неба падає любов…
Зовсім ще недавно ми гуляли садом,
А тепер ми нарізно… я без тебе знов…
Осінь смуток сіяла у моїм саду
Листям кольоровим до землі...
Думала я, мріяла: «Буде до ладу…»
А тепер ховаю сльози у пітьмі.
Лист останній з дерева долу полетить…
А душа не змириться, а душа… болить
І якось, в негадану, в ту жадану мить,
Ти мені зустрінешся зовсім, як колись..
Золотава ос нь
© Copyright: Ольга Бурковская, 2015
Свидетельство о публикации №115071105175
Свидетельство о публикации №115071105175
Рецензии
Щось Вас потягнуло на любовну лірику, Ольго Анатоліївно... Напевне є стимул. Головне, щоб він лише цінив Вас. Ви того варті.
А вірш, як і інші Ваші вірші, хороший. Для душі...
Григорий Никитенко 18.09.2015 14:56 • Заявить о нарушении
А вірш, як і інші Ваші вірші, хороший. Для душі...
Григорий Никитенко 18.09.2015 14:56 • Заявить о нарушении
Дякую!!!!!!!! Однак, стимул, на жаль, а, може, і на щастя,дуже далеко і мої вірші нечитав!!
Ольга Бурковская 14.11.2015 18:12 Заявить о нарушении
Ольга Бурковская 14.11.2015 18:12 Заявить о нарушении