Бабусеньці
Вже зовсім тихо в Вашім домі...
Вже нікому вчепити рушники...
Лиш погляд Ваш далекий і невтомний
У серці залишився навіки...
Важке життя, війна, голодомори
Спіткали Вас, бабусенько моя...
Ви сильною були, не плакали ніколи...
Обожнювала Вас уся рідня.
Ми біля Вас, бабусю наша мила,
збирались всі гурточком на свята...
Не стало Вас... Журба нас оповила,
І туга, і безмежна пустота....
І як тепер без Вас? Куди ж без Вас ми?!!
Хто ж нам тепер розкаже про війну?
Лишили нас ... Злетіли журавлями...
Полинули у неба далину...
Не треба нам ні срібла, ані злата,
Аби Ви нас чекали край воріт...
Але ОПУСТОШІЛА Ваша хата...
Заждіть, благаю Вас... Благаю Вас ...НЕ ЙДІТЬ!!!
***
© Copyright: Ольга Бурковская, 2015
Свидетельство о публикации №115071104953
Свидетельство о публикации №115071104953
Рецензии
Зворушливi рядки... Царапнули за душу. Почув я Ваш вiрш... Дуже шкода...
Дякую i щастя Вам!
Александр Харчик 11.07.2015 16:00 • Заявить о нарушении
Дякую i щастя Вам!
Александр Харчик 11.07.2015 16:00 • Заявить о нарушении