…мовчки хмарами за край
перекочується небо
у безмежний простір в даль
невблаганно рветься серце.
кожна крапелька роси
мить продовжує життя,
промінь сонячний бринить
ніби вказує той шлях,
що ввижавсь донині
переходом в інший світ…
якось бачились у снах ми
й не змогли змінить нічого…
небо дивиться нам в слід,
мов би знищить хоче –
долі прикрі помилки
сильною рукою…
мовчки, сильною рукою...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115071101213
Свидетельство о публикации №115071101213
Рецензии
