Iван Вазов. Ранок
РАНОК
Я знов стрічаю ранок при столі.
Під звук машин двірник маха мітлою;
розносять пресу. Сон спурхнув з землі,
і напинає день робочі строї.
Скінчився труд нічний... І гамір знов
пливе ушир. Думки злітають горі,
втекти від мене силуються мов.
Турботи-гості в двері сунуть, скорі.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Иван Вазов
УТРО
Осъмвам пак над масата. Навън
метач мете; кола затряска глухо;
хлапак завика с вестник. — Край на сън,
денят работнишко облача рухо.
И край на нощен труд... От близ, далеч
мълви достигат. Мислите се пръскат
и из прозореца ми бягат веч.
А грижи-гости на вратата блъскат.
9 июля 2015 года исполнилось 165 лет со дня рождения Ивана Вазова
Свидетельство о публикации №115071000239