Iван Вазов. Ранок

Иван Вазов
РАНОК


Я знов стрічаю ранок при столі.
Під звук машин двірник маха мітлою;
розносять пресу. Сон спурхнув з землі,
і напинає день робочі строї.

Скінчився труд нічний... І гамір знов
пливе ушир. Думки злітають горі,
втекти від мене силуються мов.
Турботи-гості в двері сунуть, скорі.

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Иван Вазов
УТРО

Осъмвам пак над масата. Навън
метач мете; кола затряска глухо;
хлапак завика с вестник. — Край на сън,
денят работнишко облача рухо.

И край на нощен труд... От близ, далеч
мълви достигат. Мислите се пръскат
и из прозореца ми бягат веч.
А грижи-гости на вратата блъскат.


9 июля 2015 года исполнилось 165 лет со дня рождения Ивана Вазова


Рецензии