Нездалий дощ

Дощу забракло для моєї вулиці:
він впав на перехресті – ось, за крок.
І мовчки хмари понад містом сунуться –
обманюють, що небо без зірок.

Навіщо дощ – немов старий: похилений,
не здатний навіть вікна намочить?..
Питаюся, а він мовчить, знесилений.
Напевно, він від сорому мовчить.

А верба під вікном стоїть – некохана.
Чекала верба, що прийде вночі...
Лише од вітру листям заполоханим
мені про все дівоче шепочить...

.....................................

Jeff_Rowland


Рецензии
Замечательные у Вас стихи! Понравилось очень!
Здравствуйте!

Нина Уральская   26.04.2016 20:59     Заявить о нарушении
Спасибо огромное! ЗаходИте

Миклош Форма   26.04.2016 21:32   Заявить о нарушении