Нездалий дощ
він впав на перехресті – ось, за крок.
І мовчки хмари понад містом сунуться –
обманюють, що небо без зірок.
Навіщо дощ – немов старий: похилений,
не здатний навіть вікна намочить?..
Питаюся, а він мовчить, знесилений.
Напевно, він від сорому мовчить.
А верба під вікном стоїть – некохана.
Чекала верба, що прийде вночі...
Лише од вітру листям заполоханим
мені про все дівоче шепочить...
.....................................
Jeff_Rowland
Свидетельство о публикации №115070800704
Здравствуйте!
Нина Уральская 26.04.2016 20:59 Заявить о нарушении