Ніжно
Мов пір'їнка з небосхилу падає додолу,
Сонця промінь освіщає милому дорогу,
Пелюстки троянд рожевих стежку накривають,
Блиск роси на полі райдугою бавить.
Різнобарв"я кольорів від ланів широких,
Мерехтливо бавлять очі, граючись до в волі,
Солов'їні пісні линуть, ллються до не схочу,
Небо ковдрою рожевою небокрай покрило.
Серцю милому коханий у ставку чекає,
В очу ніжно заглядає, майбуття шукає,
Зорі стежку освіщають до обіймів щирих,
Всесвіт, серця двох коханих у одне плекає.
Нежно укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115070803900
Свидетельство о публикации №115070803900
Рецензии