Наше лето... Из стихов Елены Каминской7

На http://www.stihi.ru/2015/06/26/5805

Наше лето, юность улетели. Дороги
Сами выбирали … В пути заблудились…
Разными тропами шли наши ноги…
В мыслях, подруга, мы не разлучились.

Половинки яблока. Только  какого?
Ты – такое сочное, сладкое, спелое.
Я (укусишь) – твёрдое, зелёное – готовый
Червячок вылезет на свет белый.

Может, мы две розы с куста? Бывает
На одном две разных: ты – пышная, пахучая.
Дарят такую, коль любят без края.
Я – на тонком ст;бле, зелёном, колючем.

Может, мы мечты, что сбылись?.. И обе
Птицею взлетели на судьбы ладони.
Счастливы в жизни (хоть в этом подобны).
Мысли без тебя мои к холоду клонит.

                2.07.2015

Наше літо минуло і юність, а стежку
Вибирали свою… Загубились в дорозі…
І одна від одної ніяк не залежні…
Та в думках,  люба подруга, ти є  і досі…

Половинки ми яблука? Тільки якого?
Ти – червоне, солодке, смачне, соковите,
Я – зелене, тверде, хто відкусить, у того
Черв’ячок із частинки пролізе до світла…

Може ми дві троянди з куща? Чи буває
На одному дві різних: ти – пишна, пахуча,
І дарують таку, як  глибоко кохають,
На стеблі ж я тонкому, що весь у колючках…

А можливо ми мрії… Здійснені…  І кожна
Білим птахом злетіла на долі долоні.
І щасливі в житті (хоч у цьому ми схожі).
Та без тебе думки мої надто холодні…