Во нний госп таль
А сліз немає. Розпач - є.
Нац Гвардія, сини Майдану,
Лікується, і знову - в бій іде.
Я придивилась - вони могутні,
Красиві серцем і душею.
Звичайні хлопці, завжди привітні.
Бліді, заслаблі. В бою - величні.
Учора - постріл. Загинув воїн.
Красивий, дужий. Слабий душею.
Ходити лікар не обіцяв - візочок.
І застреливсь в палаті, згубив життя.
Тут - запах крові, біль та рани.
Все - для героїв, усе - для них.
Панове Рада, і Президент шановний!
Не треба бійні, кінчай війну!
Хай посміхнуться, загоять рани,
Та йдуть додому - батьки вже ждуть.
Ми хочем миру, і - геть кайдани,
Покинуть зброю, і - просто жить!
20. 06. 2015р
Свидетельство о публикации №115070607097