Сховай мене
і байдуже на всіх людей.
Ми вдвох стояли біля прірви,
так дивно схожі, на дітей.
Сховай, бо я давно втомилась,
даруй мені серцебиття.
Здається, я на тобі зупинилась,
здається, що на все життя.
Мрійлива - правда? Недоречні рими.
Та що ж поробиш, коли так болить.
Ті наші дні... я задихаюсь ними,
залиш себе, іще бодай на мить.
Мрійлива - що ж, моя погрішність.
Можливо, деколи буває в край.
Нам вирок винесли - це безутішність!
Та, ти на них увагу не звертай.
Давай, ще трохи будемо стояти,
ти обіймеш мене і я в тобі втоплюсь.
Дозволь, всю ніжність дарувати,
дозволь... не схиблю і не помилюсь.
Давай, триматися за руки,
без слів вказати свої почуття.
Давай... бо не знести розлуки,
котра, подібна до закінчення життя.
Сховай мене в свої обійми.
Мій сонячний безмежний океан.
Ми вдвох... ми на початку прірви,
у нас є МИ - це найсильніший талісман.
Свидетельство о публикации №115070600377