Місто в сутінках ледь тремтить
Поза тріснутим склом трамваю,
Мерехтливе, неначе лід -
Доторкнись, і воно розтане.
Чорно-жовте (вогонь та сталь),
Світлофорами, ліхтарями
Місто кличе мене. На жаль,
Я не л'юблю їх до нестями.
Як дороги сплетуть кільце,
Бездоганне, мов місяць повний,
Мої очі, скоріш за все,
Змінять колір на блідо-жовтий.
I Мiсто
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115070600017
Свидетельство о публикации №115070600017
Рецензии