А ще зранку буває так:
Прокидаєшся, як від болю.
Мов маленький тендітний птах
З теплих рук випада на волю.
Розумієш в цю кляту мить:
Ти не ліпший за птаха - гірший.
Доки кава твоя кипить,
До очей підступає відчай.
Як сміливий та вірний пес
Залишається на пероні,
А найбільше з його чудес
Полишає його в вагоні.
Наче кілька останніх слів
Ріжуть хвилі на скло і гальку.
До очей підступає гнів.
Я тримаюсь. Бо-все-в-порядку.
III Ранок
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115070600102
Свидетельство о публикации №115070600102
Рецензии