У народі добре знають
Крота як тварину,
Він маленький, має ціну
За чорну хутрину.
Сліпий злодій, боязкий
До світу байдужий,
Риє нори у землі,
Пакостить на полі.
І живе він лиш для себе,
Про себе лиш дбає,
Усе тягне та ховає,
Спасу вже не має!
Чималенько є кротів
І серед народу,
Якось в шубі хутряній
Зустріла одного.
Усе крав та ніс до хати,
Все ховав в комори,
Збудував такі паркани -
Не видно хоромів.
Не дай Боже на Землі,
Бути їм при владі,
Ох і риють ті кроти,
Там, де їх посади!
Ось і гонимо кротів,
Кричимо щодуху,
Та включаємо сирену,
Хай втечуть від шуму.
Хай живуть собі подалі -
Сліпі і байдужі,
А людям гарно на Землі
З серцем не байдужим.
15.02.12
Про крота
© Copyright: Васютович -Большакова Валентина, 2015
Свидетельство о публикации №115070301438
Свидетельство о публикации №115070301438
Рецензии