Підв’язала спідницю туманом,
Кольорову кофтинку вдягла
Осінь рання, та вже золотава,
Що за бабиним літом прийшла.
І біжить по стежині, немовби,
Поспішає,- побаченню час
З дивним гостем,
Що теж невгамовний,-
З листя кленів розкинув палас.
Ой, ти, осине,- мила красуня,
Не спіши за вітрами зими...
Дай тебе в полотні намалюю,
А тоді вже за ними біжи...
11жовтня 2014
Ой, ти, осине. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2015
Свидетельство о публикации №115070207525
Свидетельство о публикации №115070207525
Рецензии
Какое красивое, осеннее... Мира и счастья от всей души!!!
Зося Александрова 27.08.2016 13:36 • Заявить о нарушении
Зося Александрова 27.08.2016 13:36 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.