Не шкода народу їм,
Цім нащадкам терору червоного...
Вони «моляться» силам злим
Та їх рід у гріхах ще змолоду...
Наплодили руїни, голоди,-
Далі нікуди вже повзти...
Руки тягнуть свої до золота,
А все інше « трава не рости»...
Ці нащадки терору червоного,
Наче, привиди у пітьмі,-
Ненависні до всього доброго,-
Сіють зло,- та й на всій землі...
Та історія,- знов, по колу,-
І вони на моїй землі,-
Ці нащадки того терору
У наш дім, за нами, прийшли...
Піднялася країна пращурів,-
Піднялася на ворога,-
У червоно – чорному пастори
Захищають людське життя...
Не шкода. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2015
Свидетельство о публикации №115070207424
Свидетельство о публикации №115070207424
Рецензии
Как вы там, милые? Крепитесь! Ничто не сможет сломать воли мирного человека! Счастья от всей души!
Зося Александрова 27.08.2016 13:37 • Заявить о нарушении
Зося Александрова 27.08.2016 13:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.