121. Василь Стус. Терпи, терпи - терпеж тебя ваяет
Дух закаляет, так терпи, терпи.
Никто тебя от горя не избавит,
Но и не сдвинет с твоего пути.
На нем и стой - и стой - пока живой ты,
Покуда мир стоит - стой как стоишь.
Ждет рай тебя, иль ад, или неволя -
Все испытай и пережить смоги.
Тори свой путь - тот, что твоим назвался,
Тот, что избрал тебя на весь твой век.
Ему ты с малолетства обещался,
Он Господом был предречен тебе.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.
Свидетельство о публикации №115070206960