Шёпотом... Из Натали Бугаре

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/06/26/2777


Я разыскала старую пижаму:
Ко сну слонята  розовые клонят…
Ты помнишь, милый, юбилей у мамы?
Пошли мы за подарком, и в салоне
Увидели её: мягка, что котик,
Мяучит и до кома в горле – детство…
Купить бы... носом шмыгаю... не средство:
ведь ты к слезам не склонен, а напротив...

Пустое ложе – северное море…
И плещутся в оконном небе зори.
Ты обещал, что возвратишься вскоре,
Ещё скорее навестит весна…
И, мелко трепеща, деревья-тайны
Украсятся цветами, выгнут листья!
Рассыплет росы в травах шелковистых
Ночь майская... душиста и ясна!
А песня соловьиная – хрустальна…

Проникновенных слов печаль оттаю,
Добавлю жесты, голос твой и смех
В цвет розы – лепестковый нежный снег…
Всю жизнь я ожидаю – по весне.
Так, видимо, короче ждать – во сне…


Оригинал:


Я вже вкладаюсь, віднайшла піжаму:
оту смішну - з рожевими слонами.
Ти пам'ятаєш ювілей у мами?
Пішли за подарунком, і тоді
побачили її: таку м'якеньку -
аж нявкає, до щемкості дитячу...
Й купили.
...Носом шморгаю і плачу,
а ти сльозам ніколи не радів...
Пробач жіночий тихий сум, сердЕнько.

Без тебе ліжко, як північне море...
За шибкою хлюпочуть в небі зорі.
Ти обіцяв, що повернешся скоро,
й небавом завіта до нас весна...
Тремтячи дрібно, у саду дерева
прикрасяться квітками й ніжним листям.
Розсипле роси в трави шовковисті
травнева ніч - духмяна і ясна,
під пісню солов'їну кришталеву...

Журливих слів із серця начерпаю,
твій образ, жести, голос, погляд, сміх
додам в рожевий пелюстковий сніг...
...Я все життя тебе й весну чекаю,
бодай отак - недовго увісні.


Фото из Инета,
коллаж мой