Тебе лякає місто.
Скоріше геть ідеш.
Від себе, любий друже,
Ти в гори не втечеш.
І в тиші твого лісу
В обіймах самоти
Почуєш серця пісню.
З собою будеш... ти.
Та ось в долонях ночі
Між місячних сплетінь,
Відкривши щойно очі,
Побачиш свою тінь.
Хутчіш біжиш до Світла,
В незвіданні світи.
Боїшся ти не міста.
Лякаєш себе... ти.
(30.06.2015 р.)
Ти
© Copyright: Людмила Дронь, 2015
Свидетельство о публикации №115063008874
Свидетельство о публикации №115063008874
Рецензии