Ми - найбагатший край Земл

Цвітуть ще вишні у селі,хоч мало, мало залишилось,
Їх замінили на хвої, що звідкілясь до нас прибились?

Село не пахне вже селом, воно давно нічим не пахне,
Все, що колись було добром, позаростало бур*яном,
Все розібралось,  вкралось, чахне..

Карась не плюскає в ставку: карась Мишка, а рак Івана,
Така була багата мати, а все профунькала мов п*яна

Хто ж тебе мамо обікрав? Рідні сини і рідні дочки,
І ходить блудом по селі затуркана, облізла квочка

На іномарках, по ямах, розбагатілі індивіди,
Немає друзів у грошей, вони вже, навіть не сусіди,

Он, біля офіса фірми, по джипу на квадратний метр,
Латає бабця, у сльозах, цигейку і старенький светр

На що одній людині так, бабла і дрантя, аж до неба,
Коли ж ви хлопці наїстесь? Якого путіна ще треба

У вишиваних сорочках, шушу-шушу у кулуарах,
Хто, хлопці вас зачарував, ми так не жили при татарах?
За що загине хлопченя? За вас, в шезлонгах на Канарах?

Побійтесь Бога, мої милі: Ніхто,  нічого не забрав:
Гниють, та ще й не всі в могилі

Своїх калічите дітей, що в двадцять літ уже все мали,
Ті гроші, що згубили вас, вони і їм добра не дали

В центрі Європи стоїмо, а просимося до Європи?
Хтось голови нам,  козаки ,змінив  на ситі, жирні..  фейси

Свого навчайтесь, бережіть, у нас за «фук» і Крим забрали,
Колотите дурне бабло,  але півхати вже..  немає

Не пізно ще, не пропаде: до матері дитя вернеться,
Якщо наїсться кожен з нас, а вибачте, не нажереться

Ми – найбагатший край Землі, чому ж в ямах уся дорога,
Наш ворог, хлопці, не в Кремлі, наш ворог – ми –жлоби без Бога
\

Хотілось волі – нате вам, та воля – те, що не дається,
Вона у серці і в степу, вона, завжди, з грошей сміється

Співаєм гарно – Ще не вме.., але, весь час, лиха година:
Ти і не вмерла й не живеш, на щастя бідна Україна


Відразу, відповідь для тих, хто обізве не патріотом,
Я люблю землю де живу, але люблю не ідіотом…