Павуки
Павук у центрі здоровенний став,
Як сіткою накрив всіх павутинням,
І жертву - здобич піджидає там!
Сховався й щупальцями
Павутинням грає,
Відпустить, то натягне,
То знов петлю тягне!
Смакує від агонії людської:
Та насолоди від отрути дорогої,
Жирує наш павук, той капітал,
Політиків, банкірів талісман.
Вони всі почувають як володарі Землі,
Їм добре лиш тоді, коли слабкі усі,
Народ в липкому безладі, без прав,
Коли голодні, бідні і без знань.
…Ось так живемо в Всесвіті Землі,
Один у златі, інший в бідноті,
Один як злодій, інший в боротьбі
За честь і волю, і за правду на Землі….
….По – філософськи мудра байка ця:
Єднаймось розумом! Благослови, Земля,
Єднайтесь, люди, Мудрістю віків,
Нам краще жити без злодійства павуків.
Нехай в природі будуть павуки
І гідність буде правити людьми,
А павутиння будуть як зв’язки
В культурі і в науці, і в житті…
Хіба, так важко зрозуміти це,
Що жити краще там де мудрість є,
Де процвітання мови й мир людей
Та доброчинність людяних ідей!
30.06.09.
Свидетельство о публикации №115062906310