Ки вск кан кули

***
Коли ходиш ще ти по Землі,
Щасливий!
То, пам’ятай і про сумне,
Але ніколи туди не повертай.
Та поки тебе не накрили хвилі
І твого корабля не змило –
То Живи на повні груди,
Та дивись на скелі,
Що розтавлені на стежках та річках Життевих твоїх.

Коли ходиш це ти по Землі,
Щасливий!
То, пам’ятай про Доброту
Але не про свою, а людську.

Завтра будеш чи ще на Землі,
А може і ні…
Пам’ятай про Доброту
23:45 14.06.2015


Люди на Землі
Скільки відходило людей на землі?
Скільки їх ще буде?
Зустрічаються на Шляху Люди – Квіти,
Трапляються – Будяки!

Та не має значення де ти є,
А має – Хто Ти?
Що зібрав на Своїм Шляху, то Твоє…
Чужого скарбу до себе не забереш!
Про це пам’ятай завжди!
23:20 15.05.2015


***
Поїду на Схід,
Туди, де розпочинає
Нового дня стрімкий біг.
Де вишня червоніє по садах.
Туди, де трави духмяні у степах:
„Люблю Тебе Земле моя!
З першого свого подиху та аж до цього спекотного дня”!

Поїду на Схід – додому,
Та про місто над Дніпром , незабуду ніколи:
„Квітни ж завжди Рідна земля!
Знову й знову сходитиме над тобою ранкова зоря”!
16:44 19.06.2015


Шапка монаха
Присвячую ці рядки преп. Марку Печерскому
(Києво-Печерська Лавра (12 століття)
Монаха шапка прилягла  до чола,
Що погане знала, про те вже забула.
Свічка Душі запалала!

Шапка та, дивною була,
Монахові гробокопачу належала.
Марком звали того монаха,
 Грошей, навіть і хліба для себе,
Не брала його рука.
А все бідноті віддавав те, що навіть сам мав.
Жив Він за тисячу літ до сьогодення,
Світлом Його молитви
Зігріється кожна Душа…
21:44 22.06.2015


На пути к Часовне
К часовне на горе тропинка привела,
Туда, к Лику Пречистой Девы, Судьба позвала.
Слыша Молитв пение, Душа ожила,
Испив водицы свежей,
Дорога назад повела.
Видя в вышине Небесной,
Славу Царицы, Похвалы Печерской,
Чудеса…
21:50 22.06.2015


Вони не повернулися…
Пам’яті  воїнам ВВВ
Вони не повернулися,
Тіла відали за нас з тобою!
Матері та вдови, зажурилися,
Листівки про загиблих летіли з фронту додому…
Не стало у них сина та брата,
Дядька та тата…
Стоїть сирота, заплакала,
Не стало у неї батька…
Пропала чи загинула в неї мама…
Холодний, Бабин… Стоїть солдат, а на голові його рани…
Не загоїть час ті шрами,
Лише старість про них нагадає…
Темними без сну ночами!

Вони не повернулися,
Не повернуться більше вони…
 Застигли навіки в камені!
Діти з онуками згадають…
А що полеглим до тієї війни!...
23:58 11.06.2015