На рассвете рано...

На рассвете рано
мать сына поила,
Белое личико чистое
росами умыла.
«Набирайся, детка,
везения и силы,
Пока судьба в небе
звезды засветила.

Путь нелегкий, славный
тебе выпадает,
Что на нем найдешь ты, 
то никто не знает.
Возьми честь ты рода
мечту, вдохновение,
А Любовь, Надежда,
Вера пусть согреют».

На рассвете рано
мать сына поила,
Что-то себе пела
ласково и мило.
Готовила сына
в дальнюю дорогу,
Все судьбу просила
и молилась Богу.


На свiтанку рано...

Инна Приходько


На світанку рано
           мати напувала,
Біле личко чисто
           росами вмивала.
“Набирай, дитино,
           талану і сили,
Поки доля в небі
           зорі засвітила.

Шлях нелегкий, славний
           тобі випадає,
Що на ньому знайдеш -
           то ніхто не знає.
Тож бери родинну
           честь, наснагу, мрію,
А Любов, Надія,
           Віра най зігріє”.

На світанку рано
           мати напувала,
Щось собі тихенько,
           лагідно співала.
Готувала сина
           в далеку дорогу,
Все просила долю
           і молилась Богу.