Встреча

До криниці добігти по скошених травах,
і сполохати сонце на денці відра.
Оніміти, вечірню узрівши заграву, -
неповторну, як кожна  з вечірніх заграв...

Доторкнутись гілля, в пелюсток оксамиті,
приголубити пальцем пошерхлим ледь-ледь.
І дивитись, як луг, що туманом облитий,
сипле роси-зерно біля ніг у лелек.

Зачерпнути води і напитись уволю,
наче сотні століть я води не пила...
Й довгим поглядом пестити неба сувої,
що згортає поволі вечірня імла.

І на теплім вітру, мов смерека тремтіти,
похлинутись - так пахне весною земля.
А на ганку стоять причепурені діти -
рідну матір стрічають, гуртом, іздаля.


Рецензии
Радость встречи и печаль разлуки
Пережить поможет любовный стих
С торжеством игры и муки,
В котором хорошо стоят слова и звуки.

Емельянов-Философов   12.02.2018 06:24     Заявить о нарушении
Спасибо, извините за долгую задержку с ответом.

Натали Бугаре   24.11.2019 19:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.