Димчо Дебелянов Смиренные, не жемчуги и злато

„НЕ С БИСЕР И ЗЛАТО СЪДБАТА НИЖЕ” („СМИРЕННЫЕ, НЕ ЖЕМЧУГИ И ЗЛАТО...”)
Димчо/Динчо Велев Дебелянов (1887-1916 г.)
                Болгарские поэты
                Переводы: Терджиман Кырымлы, Валерий Яковчук, Любовь Цай


Димчо Дебелянов
НЕ С БИСЕР И ЗЛАТО СЪДБАТА НИЖЕ

Не с бисер и злато съдбата ниже,
смирени, наниза на ваште дни! –
В безсилни радости и дребни грижи
вам няма вечност да се присъни.
 
И вашата мечта се мудно движи
далеч от пропасти и висини.
Чертози ви са схлупените хижи,
отдето дар страни.
 
Но пак, когато крепък дух отпадне
и умори се погледът да зре
и да прозира, в сенките прохладни
подирям в глъхналото ви море.


Димчо Дебелянов
СМИРЕННЫЕ, НЕ ЖЕМЧУГИ И ЗЛАТО... (перевод с болгарского языка на русский язык: Терджиман Кырымлы)

Смиренные, не жемчуги и злато
судьба на ваши нити нижет! Вам
в заботах мелких счастье не богато,
и вечность не мила убогим снам.

И ваша грёза тащится тоскливо
вдали от бездн, не ведая вершин.
Чертоги ваши – хижины, а нивы
дают гроши.

Но только крепкий дух мой ослабеет,
а взгляд устанет видеть и пронзать
прохладу тьмы, сойду я к скарабеям –
калеку может примет ваша знать.


Дімчо Дебелянов
НЕ ЗОЛОТО I БIСЕР НИЖЕ ДОЛЯ... (перевод с болгарского языка на украинский язык:  Валерий Яковчук)

Не золото і бісер ниже доля –
нанизує смиренні ваші дні!
В безсильній радості, в турбот неволі,
вам вічність не присниться уві сні.

І ваша мрія плаває поволі,
від прірв і височин удалині.
Чертоги ваші – хижі напівголі,
безрадісні й сумні.

Коли ж у мене сильний дух знеможе
і згасне зір, дивившись на біду, –
мені лиш прохолода допоможе,
що в тихім вашім морі я знайду.


Дімчо Дебелянов
НЕ ЗОЛОТОМ, НЕ БIСЕРОМ... (перевод с болгарского языка на украинский язык: Любовь Цай)

Не золотом, не бісером – навпроти –
печаллю доля ниже ваші дні! –
Лягли безсилі втіхи і турботи,
вам вічності не зріти уві сні.

Вам мрії мляво мінять на дрібноти,
не бути їм в в далечній вишині.
Вам хижі як палаци будуть, доти
ви в іншій стороні.

Відтак як дух міцний нараз слабіє,
відчує погляд втому і біду,
схолонуть сподівання – я надії
у тихім вашім морі віднайду.