Наше життя — суцільні перехрестя,
І кожне з них — випробувань поріг.
Одна з доріг — дорога до безчестя,
І це, мабуть, найлегша із доріг.
Адже на ній так щедро обіцяють
Мільйони найрозкішніших принад.
Однак всі ті, що шлях цей обирають,
Не зможуть повернутися назад.
Там є усе, що в світі може бути.
Казав же Воланд: «Все вам принесуть...»
Але, як плату, маєш ти забути
Все, що людини визначає суть.
Дорога ця завжди не пустувала,
По ній ходили упродовж століть.
Та «ходоків» було все ж досить мало,
А нині — просто черга там стоїть!
Усі такі дорідні й гордовиті,
При владі, на посадах, в орденах...
Загнати б їх туди і перекрити
На віки вічні цей ганебний шлях.
Наша жизнь - сплошные перекрестки...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115062503467
Свидетельство о публикации №115062503467
Рецензии