Ти не повинен помирати, друже…
Ти не повинен залишати Світ…
Кому доручиш доглядати Ружу?
Кому дивитимуться ніжно вслід?
Ти не повинен помирати, друже…
Ти не повинен ані тут, ні десь…
Не підпускай до серця сум і стужу…
Одного разу ти уже воскрес…
Ти не повинен помирати, друже…
Ти не повинен відлітати в Синь…
На Сонце знову світлі очі мружиш,
Перевіряєш Силу Білих Крил…
Ти не повинен помирати, друже…
Ти не повинен дослухатись слів…
Легкі миттєвості пливуть байдуже…
Усі повинності пішли у дим…
24.06.2015
Ти не повинен помирати, друже
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115062406817
Свидетельство о публикации №115062406817
Рецензии