Не катували б наші душі
Та не топили б у сльозах.
Не хочу, та терпіти мушу.
Шукаю правди в образах…
Молитва серцем гучно б’ється,
Відлуння – присмак гіркоти.
Із вуст убогий стогін ллється,
Переплітаються світи.
Щоб прорости у пісні словом,
Не вкоренившись на землі.
Злетіти птахом світанковим,
Як спалах світла у імлі.
Не перебили б тії крила,
Що Бог в спасіння дарував.
Не розлюбити б що любили
Крізь жах, що серце розривав…
Я просто МАТИ, мати СИНА,
Що проводжала на війну.
Він мужній воїн, не дитина,
Та ворог хто? - щось не збагну .
Мої племінники чи браття? –
Безумних Каїнів рідня.
Ви розвели війни багаття
Та в нас від БОГА є броня!!!
Я просто мати, мати сина
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2015
Свидетельство о публикации №115062405688
Свидетельство о публикации №115062405688
Рецензии