Ти не помітиш, як згасає
В моїй душі палкий вогонь.
Як вітер болісно зриває
Твій дотик із моїх долонь.
Словами це не зупинити;
Це ніби вибух почуттів.
Коли не можеш попросити,
А сам забрати не посмів...
Коли твій запах, ніби морок -
Мене окутав і накрив;
Коли у горлі ніби корок,
Бо хтось колись тебе "розбив".
Ти не помітиш, як метнулась
Угору звільнена душа.
Минула біль на мить забулась,
Але думки назад спішать.
Тремтить і рветься нерозумно
І болісно в ночі кричить,
До тебе серце. Це безумно,
Але любов вже не спинить...
Ти не пом тиш
© Copyright: Таня Крис, 2015
Свидетельство о публикации №115062308958
Свидетельство о публикации №115062308958
Рецензии