Ти історія не моя.
Чому ж знову про тебе згадую?
Чому ж вірно чекаю я
І про себе тобі нагадую?
Ти - історія, не любов.
Тебе важко назвати спогадом.
Нащо ж серце тривожить знов
Чи то словом, а чи то здогадом?
Ти історія, що роки
Не дає мені сну і спокою.
Доторкнутися б до щоки,
Розтопити б той відчай кроками.
Ти - історія, а не міф.
Я сумую без твого голосу.
Та немає у світі слів,
Що б звучали настільки голосно,
Як мовчання твоїх дзвінків,
Як байдужість очей і серця.
Ти історія, у якій
Місця автору не знайдеться.
Ти - iсторiя
© Copyright: Надя Артюх, 2015
Свидетельство о публикации №115062304143
Свидетельство о публикации №115062304143
Рецензии