Вiрнiсть

Я сховаюсь від темряви ночі
Серед сяйва яскравих зірок.
Я прощатись не вмію й не хочу.
Буде зайвим для нас такий крок.

Все за нас не вирішує доля.
Може, все це й не варте слів.
Я сховаюсь від свого болю,
Щоб здолати мене не смів.

Я сховаю від тебе серце
За дощами або під снігом.
І згадаю тобі усе це,
Коли очі затьмарить ніжність.

Я тебе не забуду.  Не варто
Про кохання - його нема.
Я залишу любов на старті,
А на фініш прийду сама.

Я залишу тебе. А пам'ять?
Час лікує. Ти сам казав.
Я не знаю, що буде далі.
Все, що хочеш.  Вирішуй сам.

І не зможу тікати вічно,
Бо не вмію брехати в очі.
Може, в тім полягає вірність,
Що забути тебе не хочу.

Доля грається знову нами,
В різні боки нас розкидає,
Замітає стежки снігами...
Але вірності не здолає.   


Рецензии