краса Свiту..
з моїх мрій римує у віршах твої поцілунки,
у неспинному зорепаді слів залишається шепіт твого ім’я…
відволікаючи від туги і болю моє серце –
плаче, мов дощ одинока жінка-Осінь,
і вже в котре чекає на Долю місто незворушного завтра…
Її очі, наче вода пробуджують у тиші любов,
насувається торнадо пульсуючої по венам пристрасті –
Вона вдається до хитрощів, і знову грається зливою почуття...
віщує розлуку і холод останній подих тепла,
відбуваються косметичні зміни у надвечір’ї жовтня,
а потому посивіє засніжений ранок повертаючи красу осені Світу!..
Свидетельство о публикации №115062301193
Наталья Беляева Ерух 04.07.2015 23:25 Заявить о нарушении
Виктор Сурженко 06.07.2015 05:21 Заявить о нарушении