Народи є такі успішні –
мене аж завидки беруть,
а мій народ неначе грішний,
і чудернацька в нього путь.
Віками він живе ізгоєм,
ще й кожен норовить штрикнуть.
Не змалював би навіть Гойя
того, що глуздом не збагнуть…
І як один з мого народу
я народивсь ізгоєм теж,
по успадкованому коду
живу в раю убогих меж.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Чи поміняти власну шкуру,
коли іде така фігня,
чи, може… кинутися здуру
в обійми жінки навмання?
Iзгой
© Copyright: Юрий Ош, 2015
Свидетельство о публикации №115062209825
Свидетельство о публикации №115062209825
Рецензии
