Торкнувся... Забувся... Теплом обігрітий
біжу проти сонця на стриманий схід
за першим бажанням до смерті дожити,
що стане в пригоді у сутінках літ.
Крутити... Злетіти... У хмарах червневих
з птахами чужими про світ розмовлять,
в якому ніколи не скажуть "forever"
серцям, що не вміють схід сонця літать.
Мостами... До мами... Зайти на хвилинку
зморгнути "пробач" з незакритих очей,
і знову відчути у серці дитинку,
яку пригортали у тиші ночей.
Не впасти... Не вкрасти... Не вбити барвінок
на теплій від сонця, багряній землі,
де кожний знайде від життя відпочинок,
і в круглих десятках не круглі нулі...
Дв стежини
© Copyright: Александр Ноцкий, 2015
Свидетельство о публикации №115062206973
Свидетельство о публикации №115062206973
Рецензии