Біжать часи, біжать хвилини,
І пори року мерехтять…
Життя проходить без упину,
І час назад не відмотать.
Все розтає, як сніг весною,
Зникає, тане на очах…
І один біль лиш зостається,
У наших душах та серцях…
І нам від нього не сховатись…
Нічим його не втамувать…
Він завжди поряд, завжди з нами,
Ніяк його не відігнать…
Він проникає в нашу душу,
Як проника у тіло рак…
Він усе знищує, руйнує –
І не позбутися ніяк!
І, що лишається? Нічого…
Або терпіти або ні...
Або змиритися з цим болем –
Або його ПЕРЕМОГТИ!!!
© Євген Мірошниченко
6.06.2015р.
***
© Copyright: Евгений Липницкий Мирошниченко, 2015
Свидетельство о публикации №115061900643
Свидетельство о публикации №115061900643
Рецензии