316. А спогад1в вже мабуть-таки доста...

  А спогадів вже мабуть-таки доста,
  але і досі через всі роки
  між кленів лине одинока постать
  розумному збагненню навпаки.

  Якби я міг спіймати ту оману,
  то дав видінню може б відкоша,
  та переслідує мене та дивна пані,
  впливаючи в життя, мов із туману,
  як мавка  з таємничого роману...
  А може те видіння не омана,
  а то моя знівечена душа?


Рецензии
...а спогади летять мов ті птахи у вирій
в далекий, невідомий небокрай
тай гинуть там,у далині лиш сірій -
чи ж там той спокій - далини спитай...

Спокою душі, друже!

Полищук Виталий   19.06.2015 22:54     Заявить о нарушении
Віталій, співзвучно, за що дякую від душі. З пов.

Игорь Ярин   20.06.2015 21:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.