Так дивно крапають Дощу слабенькі краплі
На спраглу Землю, на листочки в пилюзі…
І відчувається, що Дощ цей, невиразний,
З сердець викреслює печалі і жалі…
Води краплини застигають легким щемом
На Небом приспаних поверхнях не-Буття,
Невинність-сльози виливаючи в тотеми,
Колись покликані мережити Життя…
І дивний Дійсність-Дощ, й прозорий тихий настрій
Ледь-ледь краплинками торкаються Душі…
І потяг Вічності, осмислений, прекрасний,
В Любов принаджує крізь Дощові Світи…
17.06.2015
Так дивно крапають Дощу слабенькi краплi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115061705896
Свидетельство о публикации №115061705896
Рецензии