Песни королевства обеих лун ч. 3

картинка отсюда: http://otshelnik.net/art/orlando/orlando0043.jpg



пiсня 10 найманець


дракони
розкинули крила
вище синіх гір
і здаються розміром
не більш горобчика

курна степова стежка
веде за обрій

трохи хильнувши
менестрель вихляє по ній
бо не зумів впоратися
з куцим конякою
під собою

нові рими
нові наспіви
народжуються в його голові
барабанним дробом війни
що насувається

наївний!

невідомо йому
що після першого ж бою
скаженіла армія переможця
увірветься до цього містечка на горизонті
і його всміхнена макітра
буде бовтатися на спису
очманілого від крові
солдата-найманця
відчайдушне життя якого
він оспівував у своїх баладах

=====================================

драконы
распростершие крылья
выше синих гор
кажутся размером
не больше воробышка

пыльная степная тропинка
уводящая за горизонт

подвыпивший менестрель
петляет на ней
так и не сумев справится
с куцей лошаденкой
под собою

новые рифмы
новые мотивы
рождаются в его голове
барабанным боем
надвигающейся войны

наивный!

неведомо ему
что после первого же сражения
превратившаяся в толпу
армия победителя
ворвется в этот городок на горизонте
и его ухмыляющаяся башка
будет болтаться на пике
одуревшего от крови
солдата-наемника
бесшабашную жизнь которого
он воспевал в своих балладах






пiсня 11 матроси



відчайдухи-матроси побиті життям
немов міллю старі сукні

страшаться лише потвор глибин
поклоняються тільки попутному вітру
оспівують дешевих портових повій

коли і якщо вони повернуться в рідні землі
батьки вже не визнають їх
просолених морськими вітрами
просмажених південним сонцем
посивілих в примарних сяйвах лун

==========================================

бесшабашные матросы побиты жизнью
словно молью старые платья

страшатся только чудищ глубин
поклоняются только попутному ветру
воспевают дешёвых портовых шлюх

когда и если они вернутся в родные земли
родители уже не признают их
просоленных морскими ветрами
прожаренных южным солнцем
поседевших в призрачных сияниях лун






пiсня 12 старий



спогади не дають мені заснути

вони приходять до мене
в темряві ночі
розмовляють зі мною
посміхаються
молоді й прекрасні
навіки юні
немов живі

===============================

воспоминания не дают мне уснуть

они приходят ко мне
в ночной темноте
разговаривают со мной
улыбаются
молодые и прекрасные
навеки юные
словно живые






пісня 13 місяці у небі


1
за велінням богів
непорушний і величний
він сяє криваво у ночі

в день всміхається
закривавленим ротом
немов блідий привід

дивиться пустим оком
пророкуючи нові біди
цьому королівству

2
жовта немов лимон
з’являється час від часу
в темній порожнечі
нічного небосхилу

заливає кислим світлом
і річку
і степ за річкою
і віковічні ліси за степом
і рів під стародавнім муром

наводить жахіття
на вартових на стінах
на обірваних волоцюг
на збуджених коханців

і навіть
червоний місяць
багровіє в її присутності

============================

1
волею богов
незыблема и величественна
она сияет кроваво ночами

днём ухмыляется
окровавленным ртом
словно бледный призрак

глядит пустой глазницей
предрекая новые беды
этому королевству

2
желтая как лимон
появляется время от времени
в темной пустоте
ночного небосвода

заливает кислым светом
и реку
и степи за рекой
и вековые леса за степями
и ров под древней стеной

наводит ужас
на часовых на стенах
на оборванных бродяг
на возбужденных любовников

и даже
красная луна
багровеет в её присутствии






пiсня 14 пророцтво

старі кажуть: коли Криваве Око зрушить з місця
настануть останні часи цього королівства
люди Сходу й потвори Півночі зберуть величезне військо
тай рушать на Захід та Південь, бо Зима вже близько

Жовтий Мiсяць наштовхнеться на Сині гори
з його золотого черева злетять на землю дракони
вони урівняють в правах і селянина і лорда –
всі стануть попелом сірим і невагомим

======================================================

старики говорят: когда Кровавое Око сдвинется с места
наступят последние времена этого королевства
люди Востока и чудовища Севера станут одним организмом
и двинут на Запад и Юг, потому что Зима уже близко

Желтая Луна напорется на Синие горы
из ее золотого чрева слетят на землю драконы
они уравняют в правах и простолюдина и лорда -
все станут пеплом серым и невесомым






пісня 15 коханці

зриваються
в пристраснім танці
пальці
немов божевільні
сплітаються у лихоманці
губи
від спраги розпухлі
впиваються в плоть до дрожі –
п'ють
та напитися
неспроможні

дві луни у вікні
вибухають вогнем золотим

===========================

срываются
в страстной пляске
пальцы
как сумасшедшие
сплетаются
в неистовой ласке
губы
от жажды припухли
впиваются в плоть до дрожи -
пьют
да разве напиться
возможно

две луны за окном
взрываются золотым огнем