Літо. Сухоребре. Веснянкувате.
Ряботинням ромашок уквітчане.
Дівчатко голоп'яте, чого так біжиш хутко?
Куди так спішиш, голуб'ятонько?
Шишок зелених пуп'янки
ніби пипки грудей підліткових настовбурчилися.
Суховій їх розхитує.
Млосно в обіймах жарких твоїх, літечко.
Тісно серцю у клітці тіла.
Швидко в'яне зело в затінку.
Сохне сіно прямо в покосах.
Спека дочасна.
Земля дощу просить,
не допроситься, не доблагається.
Я лежу горілиць.
Між світами.
Заглядаю в шпаринку між віями.
Про що думаю не оповівано,
про що мрію не знаю сам.
Хто я? Вода, дрібка пилу:
зірок, Землі, Місяця.
Суперпозиція хвиль.
Гуманоїд.
Запрограмований слухати Всесвіт
і промовляти словом.
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
108 -слово-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115061704218
Свидетельство о публикации №115061704218
Рецензии