i все-таки це не зрада

ти більше не пустиш мене на поріг.
я відчую самотність, примчавшись потягом -
у вазі валіз, довжині доріг;
у не-в-мене-закоханих поглядах.

до цього звикнути - не зумій.
а я лиш прийду подивитись, як там
на кухні тісній дегустують твій
відновлений мозок
нові дівчатка.


Рецензии
:-) Дуже оригінально написано! Сподобалось!

Ли Чень Дао   29.08.2015 14:22     Заявить о нарушении
дякую Вам превелике! :)

Долька Полыневая   29.08.2015 22:14   Заявить о нарушении
до речі, Михайле, я також із Харкова. :)

Долька Полыневая   29.08.2015 22:17   Заявить о нарушении