i все-таки це не зрада
я відчую самотність, примчавшись потягом -
у вазі валіз, довжині доріг;
у не-в-мене-закоханих поглядах.
до цього звикнути - не зумій.
а я лиш прийду подивитись, як там
на кухні тісній дегустують твій
відновлений мозок
нові дівчатка.
Свидетельство о публикации №115061409745