Занесений снігом двоокис осик
у вигляді осені нашої...
На тліні чорніючих мокрих підталин,
розмитого світла,
неясних сліпих силуєтів...
Прорізало сизим ножем,
ізігнутим,
...аркуш.
В незайманій Книзі Природи..
І стали на мить зрозумілі
мені
...і написи – хмарами в небі залишені.
...І
І регіт холодних струмків,
що вщент розплескали тремтячі,
у плесах,
примерзи сонця...
У відблисках лун,
що несуть від дихання морозного смерть...
Всім, всім,
хто не зможе,
і хто не посміє
та тож
...не повинен,
дожити
до ніжних твоїх пелюстків...
Моя весно!!!
Двоокис осик
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2015
Свидетельство о публикации №115061303608
Свидетельство о публикации №115061303608
Рецензии
Перевод - не благодарное дело! - Потери цвета и света неизбежны, а ведь в них-то вся и прелесть, в непередаваемом... - Неповторимым прошлое прекрасно!
Владимир Константинов 6 29.07.2015 16:30 • Заявить о нарушении
Владимир Константинов 6 29.07.2015 16:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.