Не побiжу в минуле навздогiн...

Не побіжу в минуле навздогін,
Хоч почуття, як чайки в морі квилять...
Я заховаю їх в душі глибінь:
Ще буде пристрасть і кипляча хвиля...

Моя Любове,буде новий день -
Розтане ніч за атласним пологом...
Ти за минулим не жалкуй лишень,
Нехай воно залишиться прологом...

А що від нас лишилось? - тільки тінь,
Яку п"янить знайоме хвилювання...
Любов не розуміє слова "тлін",
Любов ніколи не бува остання...

Хіба я винна в тім...чи винен ти,
Що в нашому саду вмирають квіти?
Я думала: ми разом - назавжди,
Що нам до скону випало любити...

Чи винні ми, що опадає цвіт
І десь його несе холодний вітер?
Я думала: ми будемо - навік,
Що нас ніщо не зможе розлучити...

І кольоровий дим й гіркий туман
Розсіється...і розімкнуться руки...
В житті судилось дві дороги нам:
Одна - в кохання, інша - до розлуки...

Від долі не сховатись під плащем,
Розлука в спини приморозком диха...
Якщо із мене ти підеш дощем -
Я випаду із твого серця снігом...