Вiзьми мене на ручки...
І відьмі хочеться тепла…
В обіймах тихо заколихуй,
Навколо шиї обплелась…
Відчуй палкі вуста! Лоскоче
Твоя небритість, їжачок…
А карі очі, щирі очі
У душу цілять і мовчок…
Та відьма знає все! Мудренька!
І не гадає… Це – любов!
Тому і просить, мов маленька:
«Візьми мене на ручки знов…»
(11.06.15)
Свидетельство о публикации №115061106011